Мовно-літературна галузь


Освітній компонент:

Мови корінних народів та національних меншин України у закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами корінних народів, національних меншин

Навчальна програма

з російської мови та читання

для 1-го класу комунального закладу «ХСШ №33»

з навчанням російською мовою

2018

1 клас

Пояснювальна записка

Навчальна програма з російської мови та читання для КЗ «ХСШ №33» розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» (2017), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, Типової навчальної програми з російської мови та читання для закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою. Вона є складовою типової освітньої програми та базується на відповідних ключових Європейських компетентностях: уміння вчитися впродовж життя, спілкуватися державною українською і рідною мовами, спілкуватися іноземними мовами, застосовувати природничі науки і технології, використовувати математичні, інформаційно-комунікаційні, соціальні і громадянські, здоров’язбережувальні, загальнокультурні і підприємницькі компетентності.

Метою початкового курсу вивчення російської мови у закладах загальної середньої освіти з навчанням російською мовою є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися рідною мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до рідної мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, інтелектуальних і літературно-творчих здібностей школярів, сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ, опанування початкових лінгвістичних знань і норм рідної мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях;

– формування первинних навичок співпраці в парах, групах та команді;

– виконання різних рольових функцій у колективі.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі вивчення румунської мови виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування у молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Робота з аудіювання передбачає розвиток у дітей уміння зосереджено слухати все більш тривалі й складні висловлювання, розуміти їх з першого представлення, удосконалення слухової пам’яті. З цією метою слід розвивати мовленнєвий слух учнів, уміння уважно прислухатися до інформації й диференціювати у звуковому потоці специфічні елементи – схожі, але не однакові слова; слова певного складового складу; речення, що складаються з відповідної кількості слів; паузи в реченні тощо. При цьому результатом аудіювання має бути розуміння прослуханого: усвідомлення значення окремих елементів висловлювання (слів, сполучень слів, речень); його фактичного змісту.

При аудіюванні важливо не лише аналізувати зміст тексту, але й розуміти логіку його побудови, доцільність кожної із структурних частин, інтонаційні особливості деяких речень (що містять питання, спонукання); прислухатися до використання мовних засобів для створення певного настрою, враження та ін.

Для аудіювання необхідно добирати або складати текст, який відповідає завданням уроку за тематикою, обсягом, ступенем складності для учнів. В якості аудіотекстів можуть бути використані художні, науково-художні твори, а також зв’язні висловлювання вчителя про мовні явища (наприклад, про значення, походження слова, про спосіб виконання цікавого завдання тощо). Бажано використовувати й тексти культурологічного змісту, наприклад, про народні звичаї, про народні ігри, про особливості побуту й національного костюму, а також про визнаних письменників, художників, музикантів.

Навчання говоріння передбачає цілеспрямовану комплексну роботу із збагачення словникового запасу школярів, виховання звукової культури мовлення, оволодіння граматичним ладом мовлення, розвитку виразності й зв’язності висловлювання, уміння розрізняти особливості й брати участь у діалозі й монолозі.

У навчанні говоріння значна роль відводиться ігровим формам організації мовленнєвої діяльності: дидактичні ігри та ігри з логічним навантаженням сприятимуть розширенню й уточненню лексичного запасу молодших школярів; рухливі ігри із супровідними текстами й сюжетно-рольові, творчі ігри дозволять учням чітко визначити характер мовленнєвої ситуації, місце дії, підготовку співрозмовника, мету висловлювання.

Для розвитку діалогічного й монологічного мовлення необхідно створювати такі навчально-мовленнєві й комунікативні ситуації, які б стимулювали учнів висловлювати свої думки, почуття, потреби обговорювати проблеми, що їх цікавлять. Важливо вчити дітей висловлювати власну думку про ту чи іншу подію, явище; аргументувати свою думку, позицію; коректно вислуховувати інші думки, зіставляти їх з власною позицією.

При цьому слід широко застосовувати роботу в парах або невеликих групах, що створюватиме умови для активізації мовленнєвої діяльності більшості учнів класу, засвоєнню школярами культури спілкування, навичок використання формул мовленнєвого етикету, уміння уважно й доброзичливо вислуховувати співрозмовника; погоджуватися з ним або виражати незгоду в тактовній формі, сказати приємне тощо.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Навчання читання передбачає засвоєння механізму плавного складового читання або читання цілими словами, нормативне озвучування прочитаного у відповідності з правилами літературної вимови, адекватне розуміння представленої інформації, виховання інтересу й любові до читання, до дитячої літератури, виховання засобами художнього слова громадянина України, формувати позитивні естетичні смаки, розвивати емоційні почуття школярів, формувати моральні якості молодшого школяра, стимулювати пізнавальні інтереси, інтелектуальні здібності, удосконалювати мовлення.

З цією метою необхідно сприяти закріпленню продуктивних способів читання (спочатку – плавно по складах, потім – плавно цілими словами). Подальша робота з читання передбачає розвиток у дітей таких умінь:

читати вголос плавно, правильно, усвідомлено, виразно;

в темпі, що відповідає швидкості звичайного усного мовлення, орієнтуючи своє читання на слухача;

читати мовчки незнайомий текст із швидкістю, яка дещо вища за швидкість читання вголос, розуміти прочитане;

самостійно працювати з книгою (навчальною, пізнавальною, художньою, довідковою).

Роботу з читання слід організувати так аби читання учнів регулярно використовувалось як вид мовленнєвої діяльності (специфічна форма спілкування з автором повідомлення), важливий для вирішення різноманітних навчально-пізнавальних завдань: малювання за текстом, виготовлення предмета за прочитаною інструкцією, читання для слухача з метою донести зміст незнайомого йому тексту тощо.

Робота з читання передбачає також удосконалення у школярів уміння працювати з книгою як джерелом інформації.

З цією метою необхідно систематично пропонувати школярам завдання на знаходження певної сторінки в книзі, не гортаючи всю підряд; користування змістом; визначення на сторінці тексту із заданим змістом; диференціацію шрифтів (звичайний, жирний, курсив); розуміння призначення умовних позначок та ін.; а також на користування дитячою бібліотекою, самостійний вибір творів для читання.

Матеріалом для читання мають бути твори, що стимулюють інтерес до читання, сприяють вихованню громадянських почуттів й уявлень, навчають дітей бачити гармонію у природі, мистецтві, житті людей. Важливо продемонструвати молодшим школярам авторське, тематичне й жанрове розмаїття світу дитячої літератури, допомогти учням сформувати особисті художні переваги, естетичний смак.

Коло читання складають тексти різних стилів (розмовного, художнього, науково-популярного), родів літератури (епічні, ліричні) й різних жанрів (загадки, прислів’я, приказки, казки, легенди, оповідання, вірші, байки тощо). Для читання молодшим школярам пропонуються твори усної народної творчості та твори майстрів художнього слова достатньо різноманітної тематики: минуле й сучасне України та світу, звичаї і традиції російського та українського народів, відомості про найбільш відомих письменників-класиків і сучасників, які пишуть для дітей та про дітей, про повсякденне життя й дитячі клопоти, про навчання й відпочинок, пригоди, природу, рослинний і тваринний світ, про піклування дорослих і дітей про нього.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування у молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності спрямовано на формування у школярів уміння будувати письмові висловлювання, використовувати писемне мовлення з комунікативною метою.

Репродуктивні види графічних завдань (списування, письмо по пам’яті, зорові й зорово-слухові диктанти), що використовуються в необхідній кількості й з поступовим нарощуванням правописних труднощів, будуть сприяти стабілізації техніки письма молодших школярів. Проте важливо не зловживати репродуктивними завданнями, оскільки вони не сприятимуть вирішенню комунікативних завдань. Для розвитку у дітей інтересу до продукування писемного мовлення доцільно впроваджувати творчі письмові роботи, наприклад, вільний диктант, переказ, твір, вільне письмо. При цьому слід організувати роботу так, аби у тих, хто виконує письмове завдання, обов’язково були читачі або співавтори.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ рідної мови з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил правопису, на формування в молодших школярів умінь послуговуватися російською мовою в усіх сферах життя, дотримуючись її літературних норм.

1. Текст, речення

Вивчення молодшими школярами елементів синтаксису необхідно для усвідомленої диференціації одиниць мовлення, розуміння логіки створення зв’язного висловлювання (діалогічного й монологічного текстів), адекватного ситуації спілкування інтонування речень.

Аналогічні в українській та російській мовах суттєві ознаки тексту (відповідність одній темі, логічність подій, розвиток дій) і речення (група слів, зв’язаних між собою з допомогою запитань, завершеність інформації) дозволяють раціонально організувати опанування цих понять на уроках рідної мови з використанням елементів двомовного навчання: закріпити термінологію двома мовами, практикувати в аналізі готового висловлювання, а потім в самостійній побудові комунікативно затребуваних синтаксичних одиниць. При цьому максимальна увага має приділятися структурі, зв’язності тексту, наявності в ньому основної думки, добору засобів зв’язку між реченнями.

В роботі над реченням передбачається робота над розумінням змісту, побудовою та використанням в мовленні речень, різних за метою висловлювання, а також окличних речень. В ході вивчення молодшими школярами елементів синтаксису доцільно сформувати уміння диференціювати й використовувати однорідні члени й звертання в реченні.

Програма націлює також на спостереження над простими і складними реченнями, на формування практичних умінь розрізняти ці речення в усній і письмовій формі.

Доцільним є з’ясування зв’язку слів у реченні, поширення його за допомогою запитань, а також утворення сполучень слів з прийменниками й без прийменників (у зіставленні з українською мовою), використання їх в реченні.

2. Звуки і букви. Склад. Наголос

Вивчення фонетико-графічного матеріалу в початковому курсі російської мови пояснюється необхідністю формування у школярів нормативних читання й письма, дотримання при говорінні норм літературної вимови, розпізнавання лексичного значення слів при зміні звука або наголосу.

Значна увага має приділятися розвитку слухо-артикуляційних навичок: ділити слова на склади, знаходити наголошений голосний, розрізняти на слух й відтворювати звуки російської мови, зіставляти звук і відповідну йому букву. Програма початкового навчання не планує застосування повного звуко-буквеного розбору, особливо в письмовій формі. Пріоритет належить усному частковому розбору, спрямованому передусім на удосконалення артикуляційних і правописних навичок (за зразком учителя).

Даний розділ передбачає ознайомлення учнів з поняттям сильної і слабкої позиції звука у слові, що є передумовою формування значної частини орфоепічних й орфографічних навичок.

3. Значення слова

Основне завдання роботи над словом – збагачення й активізація словникового запасу школярів, розвиток уміння заглиблюватися у значення слова, помічати його виразно-зображувальні можливості; розвивати увагу до незнайомих слів, потребу з’ясовувати їх значення, правильно використовувати в мовленні.

Спочатку учням пропонують завдання на спостереження за значенням слів (підготовчі словниково-логічні вправи в період навчання грамоти), потім школярі аналізують суттєві ознаки поняття; відповідність виділених слів даному контексту. Метою творчих завдань є закріплення умінь використовувати лексикологічні поняття у власному мовленні, виходячи із ситуації спілкування.

Передбачено роботу над тематичними групами слів, які називають предмети, явища, характерні для національної культури: традиційні народні ігри, іграшки, забави, елементи народного костюму, предмети домашнього вжитку тощо.

Програма передбачає роботу над найбільш вживаними фразеологічними одиницями (без терміна).

Важливим аспектом навчання є формування й розвиток уміння користуватися різними словниками (шкільним тлумачним словником, словником синонімів, антонімів, перекладними словниками).

4. Будова слова

Робота над будовою слова здійснюється на пропедевтичному рівні і передбачає проведення підготовчих словотворчих спостережень й ознайомлення школярів із специфікою і роллю в мові кореня, префіксів, суфіксів, закінчень. Розбір слова за будовою необхідно поєднувати з елементами словотворчого аналізу, спостереженнями за роллю префіксів і суфіксів у творенні слів.

Така підготовка має слугувати кращому розумінню значення слова. Необхідно навчити учнів бачити різницю у значеннях споріднених слів з різними префіксами, суфіксами; бачити певну спільність значення неспоріднених слів з тим самим префіксом, з тим самим суфіксом.

Таким чином, робота над будовою слова має бути спрямована не стільки на самостійний розбір слова за будовою, скільки на збагачення й уточнення словникового запасу учнів, правильне використання слова в мовленні, вимову, написання його відповідно до літературних норм.

5. Правопис

Формування правописних умінь у молодших школярів передбачає уміння знайти у слові місце розбіжності вимови й написання, визначити спосіб розв’язання орфографічної задачі залежно від типу орфограми (перевіряється чи не перевіряється орфограма), зіставити написане зі зразком. Умовами для правописної роботи є розвинений фонематичний слух учнів, уміння чітко промовити слово за правилами вимови й написання, орфографічна пильність, достатньо сформовані каліграфічні навички, уміння правильно виділяти у слові морфеми для здійснення перевірки написання.

Навчанню правопису сприяє словникова робота, спрямована на запам’ятання буквеної або морфемної будови слова, яке часто використовується з комунікативною метою, на основі орфографічної вимови чи різних видів аналітичного списування.

Крім того, школярі засвоюють й усвідомлено використовують прості правила-інструкції, які не потребують багатокрокового алгоритму вирішення орфографічної задачі, а також орфографічні правила, які регламентують перевірку найбільш поширених орфограм (позначення на письмі ненаголошених голосних, що перевіряються наголосом; позначення на письмі дзвінких і глухих приголосних; правила переносу слів; використання великої букви; окреме написання прийменників).

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Особливості І циклу навчання

Стандарт початкової загальної середньої освіти передбачає поділ на два цикли, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:

І цикл– 1-2 класи;

З метою дотримання принципів, на яких ґрунтується Нова українська школа, а саме: презумпція талановитості дитини, цінність дитинства, радість пізнання, розвиток особистості, здоров’я та безпека, - у першому циклі (1-2 класи) реалізація організаційної та змістової сторін процесу навчання грамоти відбувається на засадах доступності й перспективності, індивідуалізації й диференціації, оскільки передбачає врахування умінь, набутих дітьми у дошкільному віці, інтеграцію навчання елементарного читання й письма, розвиток або корекцію умінь виконувати звуковий аналіз слів, плавно по складах читати і писати, правильно сидіти за партою, тримати ручку чи олівець.

Навчання грамоти ділиться на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний.

У добукварний період відбувається розвиток усного мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти мовлення іншої людини, уміння говорити); формування елементарних аналітико-синтетичних умінь в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; підготовка руки до письма. Тривалість добукварного періоду визначається вчителем з урахуванням підготовки учнів.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за навчальною книгою (букварем), писати в зошитах з друкованою основою та в зошитах з сіткою для першого класу, зіставляти звуковий і буквений склад слова, в аналітико-синтетичній діяльності моделювати й конструювати слова й речення. Крім того, продовжується робота з розвитку умінь слухати-розуміти усне мовлення, будувати власні висловлювання, брати участь у діалозі; з формування початкових уявлень про мову й умінь мовного аналізу.

Післябукварний період передбачає удосконалення уміння плавно по складах читати й писати, розвиток усного мовлення, уміння провадити елементарні аналітико-синтетичні операції з мовними одиницями різних рівнів. Тривалість післябукварного періоду корегується вчителем з урахуванням підготовки учнів конкретного класу.

Важливою складовою періоду навчання грамоти є розвиток у першокласників інтересу до книги, формування уміння самостійно працювати з нею. В 1-му класі робота з книгою передбачає гортання, розглядання книги, з’ясування того, стовпчиком (віршами) чи довгими рядками вона написана (слово «проза» при цьому не використовується), один чи кілька творів у книзі, де (на якій сторінці) їх початок і кінець тощо. Школярі вчаться висловлювати передбачення (на основі ілюстрацій, заголовку, якого читає вчитель) про можливий зміст тексту, а після слухання робити висновок про правильність свого передбачення. З часом діти залучаються до читання назви книги, прізвища й імені автора, а на кінець року – до самостійного читання дитячої книги чи її фрагментів.

Для роботи з дитячою книгою в 1-му класі відводиться половина уроку один раз на тиждень. Крім того, на кожному уроці кілька хвилин відводиться тренувальній роботі з букварем чи іншою книгою: діти вчаться гортати його і знаходити вказану сторінку, віднаходити умовні знаки на сторінці, пояснювати правила ігрових завдань і т.п.

Заняття в цей період готують учнів до вивчення в 2-му класі окремих курсів (або інтегрованого курсу) – мови і читання.

Загальні очікувані результати І циклу навчання

Здобувач/здобувачка початкової освіти (учень/учениця):

1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

№ п/п Обов’язкові результати навчання здобувачів початкової освіти:
Загальні результати І цикл (1клас)
до пункту 1
1.1 Сприймає усну інформацію Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує
1.2 Перетворює усну інформацію Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; наоснові почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно
1.3 Виокремлює інформацію Виокремлює цікаву длясебе інформацію; передає її іншим
1.4 Аналізує та інтерпретує усну інформацію Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/ вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах
1.5 Оцінює усну інформацію Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації
1.6 Висловлює і захищає власні погляди Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні
1.7 Використовує словесні й несловесні засоби під час представлення своїх думок Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти
1.8 Регулюєвласний емоційний стан Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/ побаченого; ввічливо спілкується
до пункту 2
2.1 Сприймає текст Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного
2.2 Аналізує та інтерпретує текст Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також у простих медіатекстах
2.3 Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід Розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації
2.4 Оцінює текст Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що – ні; висловлює думки з приводу простих медіатекстів
2.5 Обирає тексти для читання Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір
2.6 Перетворює інформацію Наосновітекстумалює/добираєілюстрації, фіксуєінформаціюграфічно
2.7 Читає творчо Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час театралізації тощо)
до пункту 3
3.1 Створюєписьмові висловлення Пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлення, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так як вимовляються; створює прості медіапродукти з допомогою інших
3.2 Взаємодіє онлайн Обмінюється короткими письмовими повідомленнями
3.3 Редагує письмові тексти Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи з допомогою вчителя/ вчительки; обговорює створений текст і вдосконалює його з допомогою інших
до пункту 4
4.1 Досліджує мовні явища Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших удосконалює власне мовлення з допомогою інших
4.2 Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості Експериментує зі звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує з допомогою вчителя/вчительки мовлення літературних персонажів

1 клас

(4 години на тиждень, всього 140 годин)

Конкретні очікувані результати та зміст навчання

Результати навчання та пропонований зміст з російської мови та читання для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою
Ожидаемые результаты учебно-познавательной деятельности учащихся Содержание обучения
1 класс
Содержательная линия «Взаимодействуем устно»
Ученик / ученица: сосредоточенно слушает высказывание учителя и проявляет интерес к высказанному; различает на слух похожие, но не одинаковые по звучанию слова, сочетания слов, предложения, различные по цели высказывания; законченные предложения и группы слов; понимает данный материал после 1-2 прослушиваний и выполняет такие задания: соотносит рисунок и слово, предложение, текст; изображает рисунок в соответствии с прослушанным; выполняет краткую инструкцию, предложенную в аудиотексте (1-2 предложения), дает краткий ответ на поставленный вопрос по содержанию прослушанного; запоминает небольшие загадки, пословицы, скороговорки, стихотворения, воспринятые на слух, различает их; запоминает начало и конец текста, последовательность развития событий в нем (что было сначала, что - затем); регулирует дыхание, силу голоса, темп речи; говорит достаточно четко и правильно; внимательно слушает собеседника и проявляет интерес к его словам; не повышает без необходимости голос в диалоге, сюжетно-ролевой игре; воспроизводит, участвует в разыгрывании по ролям диалогов из прослушанных сказок, рассказов; строит диалог по образцу, по предложенному началу, с опорой на рисунок (после предварительной подготовки – обсуждения содержания, отбора слов, фраз, которые целесообразно использовать в диалогах); формулирует вопросы и ответы на них по прослушанному тексту, рисунку, учебной ситуации в классе; различает высказывания, громкость, темп которых соответствует / не соответствует предложенной ситуации; декламирует наизусть стихотворения, загадки, скороговорки и т.п.; пересказывает предложенный образец, образует предложения по опорным словам и объединяет их между собой; строит высказывания на основе текста, образца учителя или ситуации из жизни Восприятие устной информации. Поведение слушателя, влияющее на понимание прослушанного. Восприятие на слух, понимание при беглом темпе речи слов длиной 3–5 звуков, в том числе различающихся 1–2 звуками; словосочетаний, различающихся предлогом и др. Анализ и интерпретация услышанного. Понимание содержания воспринятых на слух предложений (до 7 слов), различных по цели высказывания и интонации. Слушание-понимание несложных монологических и диалогических высказываний (80-100 слов), принадлежащих к разговорному и художественному стилям (загадка, пословица, скороговорка, сказка, стихотворение, рассказ). Понимание фактического содержания текста (кто, что, где, когда, как). Картины, возникающие в воображении при слушании. Оценивание устной информации. Развитие слуховой памяти: запоминание групп слов (до 7 слов), 2-4 строчных стихотворений, загадок, скороговорок, начала и конца текста. Громкость, сила голоса, темп речи. Четкость дикции. Правила поведения в диалоге. Практическое владение диалогической формой речи, этикетными нормами культуры общения. Воспроизведение прослушанных диалогов (реплик сюжетно-ролевых игр). Построение диалогов с помощью вспомогательных материалов и самостоятельно (2-3 реплики). Обобщенное содержание диалогов: вопрос – ответ, просьба – ответ и т.п. Признаки качественного высказывания (содержательность, соответствующие громкость, темп речи, четкость дикции). Декламирование наизусть. Пересказ образца высказывания (40-50 слов). Построение высказывания (2-3 предложения) с использование вспомогательных материалов (алгоритм создания загадки, считалки, скороговорки, рассказа-миниатюры). Создание устных монологических высказываний.
Содержательная линия «Читаем»
Ученик / ученица: высказывается о значении в жизни человека умения читать и стремится им овладеть; узнает и распознает буквы, обозначающие гласные и согласные звуки; правильно называет буквы (алфавитное название); читает прямые слоги типа «СГ», «С′Г»; читает слоги и слова с буквами я, ю, е, ё в разных позициях – вначале слога и после букв, обозначающих согласные звуки; читает слова с ь и ъ, которые указывают на то, что следующие за ними буквы е, ё, и, ю, я обозначают два звука: [й] и соответствующий гласный; читает слова с сочетаниями жи, ши, ча, ща, чу, щу, правильно произнося в них твердые и мягкие согласные звуки; читает слова с буквой г, правильно произнося звук, который она обозначает; правильно произносит при чтении слова (которые состоят из 1-2 слогов), в которых гласные и согласные звуки находятся в слабой позиции: хлеб, друг, стена, вода; читает слова по слогам (отдельные слова несложной структуры – целыми словами); читает тексты из букваря целыми словами (отдельные слова сложной структуры – по слогам), правильно интонирует предложения, различные по цели высказывания и интонации – повествовательные, вопросительные, побудительные, восклицательные (без использования терминов) с ориентацией на соответствующие знаки препинания; читает тексты целыми словами правильно, осознанно, понимает их значение; соблюдает скорость чтения, соответствующую обычному темпу связной речи, читает выразительно; практически различает, называет структурные элементы детской книги: обложка, страница, иллюстрация; находит, показывает на обложке и на страницах книги название (заглавие) произведения, фамилию автора, иллюстрации; проявляет интерес к детским книгам, знакомым и незнакомым; рассматривает детскую книгу (иллюстрации, название, фамилия писателя); высказывает предположение (несколько слов), о чем может рассказывать эта книга; знает фамилии детских писателей, произведения которых читал учитель и рассматривали учащиеся в течение года; знает названия и авторов нескольких любимых детских книг; объясняет, для чего нужна библиотека, читальный зал, для чего организуют книжные выставки, кто помогает выбрать книгу в библиотеке; придерживается (под руководством учителя) правил сохранения книги, гигиены чтения-рассматривания, элементарных правил поведения в библиотеке; устно описывает иллюстрацию к определенному эпизоду литературного произведения Формирование и развитие навыка чтения. Роль чтения в жизни школьников и взрослых. Обозначение звуков буквами. Буквы, обозначающие гласные и согласные звуки. Основной прием чтения прямого слога с ориентацией на букву, обозначающую гласный звук; практическое осознание слогового принципа русской графики. Способы обозначения мягкости согласных звуков на письме буквами я, ю, е, ё, и, ь (практическое усвоение). Буквы я, ю, е, ё для обозначения двух звуков: [й] + соответствующий гласный (практически). Буквы ь, ъ, указывающие на то, что следующие за ними буквы я, ю, е, ё, и обозначают два звука: [й] и соответствующий гласный. Буквосочетания жи, ши, ча, ща, чу, щу. Чтение слов с этими сочетаниями букв. Чтение слов и слогов с буквой г; распознавание в русском и украинском языках звуков [ґ], [һ]: Галя, подруга, загадка. Сопоставление произношения и написания (слова, в которых пишутся буквы о, е, а произносятся звуки [а], [и]: вода, река; слова, в которых пишутся буквы б, в, г, д, ж, з, а произносятся звуки: [п], [ф], [к], [т], [ш], [с]: дуб, друг). Чтение слов с постепенным усложнением звукобуквенной структуры. Чтение по слогам и чтение целыми словами; мгновенное узнавание наиболее используемых в букваре слов, состоящих из 2-4 букв (ты, где, да, дым, кто, она, мама, стол, брат), и кратких сочетаний слов (я был, я и ты и под.). Чтение предложений, небольших текстов с изученными буквами. Правильное интонирование предложений, в конце которых стоят разные знаки препинания. Практическое усвоение знаков препинания: точка, вопросительный знак, восклицательный знак, запятая. Совершенствование основных качеств навыка чтения – правильности, осознанности, беглости, а также выразительности. Чтение текстов разных жанров, заучивание наизусть некоторых из них, направленных на усовершенствование навыка чтения и достижения понимания прочитанного, для подготовки учащихся к работе во 2-м классе. Детская художественная и научно-художественная книга. Практическое знакомство учащихся с содержанием понятий: писатель (автор), его фамилия, название (заглавие) книги (произведения), рисунок (иллюстрация), обложка, надписи на ней, переплет, страница. Чтение-рассматривание (практически). Библиотека, библиотекарь, читальный зал (практическое освоение). Основные правила гигиены чтения-рассматривания и сохранения книги; правила поведения в библиотеке. Обучение элементам словесного иллюстрирования.
Содержательная линия «Взаимодействуем письменно»
Ученик / ученица: различает виды письма: печатное, рукописное, рисуночное; понимает их значение для общения людей на расстоянии и во времени; подбирает и записывает (с помощью учителя) название рисунка; осознанно принимает правильную позу перед началом письма; правильно держит ручку (карандаш) во время письма; располагает тетрадь на парте в соответствии с требованиями письма правой или левой рукой; ориентируется на странице и в графической сетке тетради; называет и пишет все рукописные маленькие и большие буквы алфавита правильной формы с одинаковым наклоном, высотой, шириной; списывает буквы, слоги, слова, предложения с рукописных и печатных материалов; пишет под диктовку буквы, слоги, слова, написание которых совпадает с произношением; предложения (3-4 слова); составляет и записывает (с помощью учителя и самостоятельно) предложения по рисункам, учебной ситуации; придерживается правил оформления письменных работ; проверяет написанное; находит и исправляет недостатки письма (графические, орфографические, пунктуационные) самостоятельно или с помощью учителя Формирование и развитие навыка письма. Преимущества письма перед другими средствами передачи информации (жесты, условные знаки, звуковые сигналы и пр.). Значение умения писать в жизни школьников и взрослых. Поза ученика во время письма. Положение ручки (карандаша) в руке во время письма. Расположение тетради на парте во время письма. Ориентация на странице тетради и в графической сетке. Создание собственных письменных высказываний. Подбор и запись названий к рисункам. Составление и запись предложений по рисункам, учебной ситуации, о событиях из жизни класса, семьи и т.д. Создание собственных письменных высказываний. Проверка письменных работ.
Содержательная линия «Исследуем медиа»
Ученик / ученица: воспринимает простые медиапродукты (фото, комиксы, детские журналы и под.); участвует в обсуждении содержания и формы медиапродуктов; высказывает свои мнение и чувства по поводу простых медиатекстов Представление о медиа, медиаграмотность: назначение (цель) и целевая аудитория (кто будет это смотреть / слушать?Почему?), правдивая и неправдивая информация. Визуальные медиа (книга как источник информации, периодические печатные издания (журнал, газета), фотография как источник информации (пейзаж, портрет, сюжетное фото), рисунок как источник информации). Комиксы. Аудиовизуальные медиа (мультфильмы, любимый герой, цвет, звук, музыка в мультфильмах, критерии отбора мультфильмов для просмотра; киноафиша (информационное назначение)).
Содержательная линия «Исследуем языковые явления»
Ученик / ученица: определяет количество предложений в тексте (2-4 предложения); определяет их границы по графическим ориентирам; различает устные и письменные высказывания; текст и несвязанные между собой предложения; завершенное и искусственно не завершенное предложение; произносит предложения, придерживаясь интонации конца предложения; дополняет предложение 1-2 словами из ряда предложенных; составляет предложение из данных слов, по началу, по рисунку и под.; объясняет схему предложения (по образцу, данному учителем); соотносит слово и изображение предмета, действия, признака; задает вопрос о значении слова; использует слова, близкие и противоположные по значению (практически); отличает звуки речи от неречевых звуков; знает, что слова состоят из звуков, а звуки на письме обозначаются буквами; объясняет соотношение между звуками и буквами в слоге, слове; объясняет изменение значения слова от перестановки, вставки, пропуска, замены одного из звуков; добавляет или сокращает один из звуков в слове так, чтобы образовалось новое слово; правильно воспроизводит сначала за учителем, а потом самостоятельно последовательность звуков в слове (2-5 звуков); определяет первый, последний звуки в любом слове букварного текста; соединяет звуки (2-4) в слоги определенной структуры; различает гласные и согласные звуки по звучанию и способу произношения; правильно определяет звуки, которые различаются в русском и украинском языках; делит на слоги слово из 2-5 слогов; определяет ударение в двусложном и трёхсложном словах; определяет количество слогов в слове, произнесенном по слогам; произносит за учителем слово, четко называя ударный гласный; правильно называет буквы алфавита; находит среди двух представленных слов то, которому соответствует слого-звуковая схема с обозначением ударения (1-3 слога); произносит за учителем слово по правилам произношения; переносит слово со строки на строку, применяя (с помощью учителя) правила переноса; придерживается правил написания с большой буквы первого слова в предложении, имен людей, кличек животных Содержание текста. Деление связного высказывания на предложения. Границы между предложениями (интонационная и графическая – большая буква в первом слове, знак препинания в конце). Предложения, в которых о чем-то (о ком-то) рассказывают, спрашивают, просят или предлагают. Интонация завершенного предложения. Деление предложения на слова. Значение слова. Слова-названия предметов, действий, признаков. Тематические группы слов. Вопрос к слову, соответствующий части речи, к которой оно относится. Сходство и различие слов русского и украинского языков (школа, урок, парта; карандаш – олівець, лес - ліс). Обогащение и активизация словаря. Усвоение наиболее употребительных слов близких и противоположных по значению (девочка, малышка; ученик, школьник; чисто, аккуратно; внимательный, заботливый; большой – маленький, много – мало, длинный – короткий, быстро - медленно). Звуки речи в сопоставлении с неречевыми звуками. Смыслоразличительная роль звуков. Последовательный ряд звуков слова. Выделение (вслед за учителем и самостоятельно) отдельных звуков слова (первый, следующий, идущий после такого-то звука, последний), правильное произнесение их. Образование слогов различной структуры (но, нос, вну, внук). Гласные и согласные звуки; твёрдые и мягкие, звонкие и глухие согласные. Основные органы речи (губы, зубы, язык); наблюдение за их работой во время произнесения разных звуков. Усвоение нормативного произношения мягких согласных [ч],[ш'ш'], твердых согласных [ц],[ж], [ш], взрывного [ґ], которые различаются в русском и украинском языках. Деление слова на слоги (слова произносятся по правилам произношения). Различение одно-, дву-, трёхсложных слов. Ударение в слове. Повторение за учителем слов так, чтобы было чётко слышно ударный слог (произносят по слогам; ударный гласный слегка растягивают, будто переспрашивают, удивляясь чему-то). Слова, которые различаются ударением в русском и украинском языках; слова, ударение в которых следует запомнить. Обозначение звуков буквами. Алфавитные названия букв. Неполное соответствие между произношением и написанием слова. Перенос слова. Большая буква в начале предложения, в именах людей, кличках животных.
Кiлькiсть переглядiв: 16

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.